2 Chronicles 18
1 І було в Іосафата багато багатства і слави; і поріднився він з Ахавом.
2 І пішов через кілька років до Ахава в Самарію; і заколов для нього Ахав багато худоби дрібної і великої, і для людей, які були з ним, і схиляв його йти на Рамоф галаадський.
3 І говорив Ахав, цар Ізраїльський, Іосафату, царю Юдейському: чи підеш зі мною в Рамоф галаадський? Той сказав йому: як ти, так і я, як твій народ, так і мій народ: йду з тобою на війну!
4 І сказав Іосафат царю Ізраїльському: запитай сьогодні, що скаже Господь.
5 І зібрав цар Ізраїльський пророків чотириста чоловік і сказав їм: чи йти нам на Рамоф галаадський війною, чи утриматися? Вони сказали: йди, і Бог віддасть його в руку царя.
6 І сказав Іосафат: чи немає тут ще пророка Господнього? запитаємо й у нього.
7 І сказав цар Ізраїльський Іосафату: є ще один чоловік, через якого можна запитати Господа; але я не люблю його, тому що він не пророкує про мене добре, а постійно пророкує лихе; це Михей, син Іємвлая. І сказав Іосафат: не говори так, царю.
8 І покликав цар Ізраїльський одного євнуха, і сказав: сходи скоріше за Михеєм, сином Іємвлая.
9 Цар же Ізраїльський та Іосафат, цар Юдейський, сиділи кожен на своєму престолі, одягнені в царський одяг; сиділи на площі біля воріт Самарії, і всі пророки пророкували перед ними.
10 І зробив собі Седекія, син Хенаани, залізні роги і сказав: так говорить Господь: цими поколеш сиріян до знищення їх.
11 І всі пророки пророкували те саме, говорячи: йди на Рамоф галаадський; буде успіх тобі, і віддасть його Господь у руку царя.
12 Посланий, який пішов покликати Михея, говорив йому: ось, пророки одноголосно пророкують добре цареві; нехай би і твоє слово було таким самим, як кожного з них: проречи і ти добре.
13 І сказав Михей: живий Господь, — що скаже мені Бог мій, те проречу я.
14 І прийшов він до царя, і сказав йому цар: Михею, чи йти нам війною на Рамоф галаадський, чи утриматися? І сказав той: ідіть, буде вам успіх, і вони будуть віддані в руки ваші.
15 І сказав йому цар: скільки разів мені заклинати тебе, щоб ти не говорив мені нічого, крім істини, в ім’я Господнє?
16 Тоді Михей сказав: я бачив усіх синів Ізраїля, розсіяних по горах, як овець, у яких немає пастиря, — і сказав Господь: немає в них начальника, нехай повернуться кожен у дім свій з миром.
17 І сказав цар Ізраїльський Іосафату: чи не говорив я тобі, що він не пророкує про мене доброго, а тільки лихе?
18 І сказав Михей: так вислухайте слово Господнє: я бачив Господа, Який сидить на престолі Своєму, і все воїнство небесне стояло праворуч і ліворуч Нього.
19 І сказав Господь: хто втягнув би Ахава, царя Ізраїльського, щоб він пішов і впав у Рамофі галаадському? І один говорив так, інший говорив інакше.
20 І виступив один дух, і став перед лицем Господа, і сказав: я втягну його. І сказав йому Господь: чим?
21 Той сказав: я вийду, і буду духом неправди у вустах усіх пророків його. І сказав Він: ти втягнеш його, і досягнеш; піди і зроби так:
22 І тепер, ось попустив Господь духу неправди увійти в уста цих пророків твоїх, але Господь прорік тобі недобре.
23 І підійшов Седекія, син Хенаани, і вдарив Михея по щоці, і сказав: якою це дорогою відійшов від мене Дух Господній, щоб говорити в тобі?
24 І сказав Михей: ось, ти побачиш це в той день, коли будеш бігати з кімнати в кімнату, щоб сховатися.
25 І сказав цар Ізраїльський: візьміть Михея і відведіть його до Амона градоначальника і до Іоаса, сина царя,
26 і скажіть: так говорить цар: посадіть цього у в’язницю і годуйте його хлібом і водою бідно, доки я не повернуся в мирі.
27 І сказав Михей: якщо ти повернешся в мирі, то не Господь говорив через мене. І сказав: слухайте це, всі люди!
28 І пішов цар Ізраїльський та Іосафат, цар Юдейський, до Рамофа галаадського.
29 І сказав цар Ізраїльський Іосафату: я переодягнуся і вступлю в битву, а ти вдягни свій царський одяг. І переодягся цар Ізраїльський, і вступив у битву.
30 І цар Сирійський повелів начальникам колісниць, які були в нього, сказавши: не бийтеся ні з малим, ні з великим, а тільки з одним царем Ізраїльським.
31 І коли побачили Іосафата начальники колісниць, то подумали: це цар Ізраїльський, — і оточили його, щоб битися з ним. Але Іосафат закричав, і Господь допоміг йому, і відвів їх Бог від нього.
32 І коли побачили начальники колісниць, що це не був цар Ізраїльський, то повернули від нього.
33 Тим часом один чоловік випадково натягнув лук свій, і поранив царя Ізраїльського крізь шви лат. І сказав він візнику: поверни назад, і вези мене від війська, тому що я поранений.
34 Але битва у той день посилилася; і цар Ізраїльський стояв на колісниці проти сиріян до вечора і помер, коли заходило сонце.